Dragina

poetries

a*

я думаю про тебе, а ти лежиш
брат каже, ніби чуєш, що поки тут
осінній вітер свій починає тур
великий океан із кісток і жил

я думаю про тебе і день, і ніч
у радості і в миті, коли болить
я знаю, що тримав би мене опліч
чи повідомить брат про останню мить

у чорні дні зі мною твої слова
у білі дні зі мною твоя любов
я думаю про тебе, але не два
життя у нас з тобою, одне воно

поблизу австралійських великих хвиль
під небом австралійських блакитних хмар
приховуючи страх, німоту і біль
ти мене через відстані обіймав

я знаю, що не вистачило років
для нашого магічного рандеву
я більше не дружитиму ані з ким
нову утрату я не переживу

paris’24.4.23

Leave a comment